Восени так солодко чіплятись за минуле. Раз прийшли у груди ті, кого нема вже. З ними ті, кого не буде Іноді так солодко бити по собі минулим. Знаєш, хтось у голові моїй прорізав дірку. Звідти кіноплівка чорно-білим по живому ріже Приспів Тепер я знаю... (3) Тепер я знаю, як буває восени... Восени... (3) Восени скрізь жовте. Сині плями позникали. Все даремно. Злива. Мокрі люди в однині. І в ніч зникають з неба плями сині. В тумані вчора сірі башти. Зробивши сальто, листя вниз стрибало. Іноді зненацька страшно. Приспів Далі все мовчало довго. Трохи змерзла. Був ранок сивий. Та новим асфальтом білим пішла додому. Я та сніг не розуміли. Сталось що? Навіщо? Чому? Що питала довго вчора... у мікрофона... Тепер я знаю, як буває, як буває восени Я питала, я питала, може чув хто, може, ні. Приспів Тепер я знаю, як буває... (3) Тепер я знаю, як буває восени Восени... (3)