Розшумілись луги рясними калинами, І верби старі в задумливих снах, Де ходили з тобою крутими стежинами Рідним маревом хвиль чарувала нас тиха Десна. Вечір кликав дівчат далекими зорями, З долин і дібров пливла сивина. І співала про щастя ночами прозорими Світла юність моя - зачарована тиха Десна Промайнули літа вітрами суворими Вогнями калин, як мрія ясна І співає про щастя заквітчана зорями Мов дівчина-краса, зачарована тиха Десна.