Розшумілись луги рясними калинами, І верби старі в задумливих снах. Де ходили з тобою крутими стежинами, Рідним маревом хвиль чарувала нас тиха Десна. (2) Вечір кликав дівчат далекими зорями, З долин і дібров пливла сивина. І співала про щастя ночами прозорими Світла юність моя зачарована тиха Десна. (2) Промайнули літа з вітрами суворими, Вогнями калин, як мрія ясна, Та співає про щастя заквітчана зорями, Мов дівчина-краса, зачарована тиха Десна. (2)