Тарас шевченко сон аудиокнига слушать онлайн
У всякого своя доля І свій шлях широкий Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку Гострить ніж на брата. А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка, підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки, І не благай не вимолять Ні діти, ні жінка. А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить.. А братія мовчить собі, Витріщивши очі Як ягнята Нехай, каже, Може, так і треба. Так і треба бо немає Господа на небі А ви в ярмі падаєте Та якогось раю На тім світі благаєте? Немає немає
