Скачати книгу холодний яр

У всякого своє лихо, І в мене не тихо Хоч не своє, позичене, А все-таки лихо. Нащо б, бачся, те згадувать, Що давно минуло, Будить бознає колишнє, Добре, що заснуло. Хоч і Яр той вже до його І стежки малої Не осталось і здається, Що ніхто й ногою Не ступив там а згадаєш, То була й дорога З монастиря Мотриного До Яру страшного. В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали. У Яр тойді сходилися, Мов із хреста зняті, Батько з сином і брат з братом Одностайне стати На ворога лукавого, На лютого ляха. Де ж ти дівся, в Яр глибокий Протоптаний шляху? Чи сам заріс темним лісом, Чи то засадили Нові кати? Щоб до тебе Люди не ходили На пораду що їм діять З добрими панами, Людоїдами лихими, З новими ляхами? Не сховаєте над Яром Залізняк витає І на Умань позирає,